Четвёртая хроника царствГлава 24 |
1 |
2 Вечный насылал на Иоакима вавилонских, сирийских, моавских и аммонитских разбойников. Он посылал их губить Иудею, по слову Вечного, сказанному Его рабами пророками. |
3 Конечно, всё это произошло с Иудеей по воле Вечного, чтобы удалить их от Него из-за грехов Манассы и всего, что тот сделал, |
4 в том числе, и за невинную кровь. Ведь он наполнил Иерусалим невинной кровью, и Вечный не желал прощать. |
5 Прочие события царствования Иоакима и всё, что он сделал, записано в «Книге летописей царей Иудеи». |
6 Иоаким упокоился со своими предками. И царём вместо него стал его сын Иехония. |
7 Царь Египта не выходил больше из своей страны, потому что царь Вавилона захватил все его земли от речки на границе Египта до реки Евфрата. |
8 |
9 Иехония делал зло в глазах Вечного, во всём уподобляясь своему отцу. |
10 В то время военачальники Навуходоносора, царя Вавилона, двинулись на Иерусалим и осадили город. |
11 Сам Навуходоносор подошёл к городу, когда его осаждали военачальники. |
12 И Иехония, царь Иудеи, вместе с матерью, приближёнными, полководцами и придворными сдался ему. |
13 Как и говорил Вечный, Навуходоносор забрал все сокровища из храма Вечного и из царского дворца и порубил на куски всю золотую утварь, которую сделал для храма Вечного царь Исраила Сулейман. |
14 Он увёл в плен весь Иерусалим: всех полководцев и воинов, всех ремесленников и кузнецов – десять тысяч человек общим счётом. Оставлен был лишь бедный люд страны. |
15 Навуходоносор увёл Иехонию пленным в Вавилон. Он увёл из Иерусалима в Вавилон мать царя, его жён, его придворных и знатных людей страны. |
16 Ещё царь Вавилона привёл пленниками в Вавилон всё войско из семи тысяч воинов, сильных и готовых к бою, и тысячи ремесленников и кузнецов. |
17 Он сделал Маттанию, дядю Иехонии, царём вместо него, и дал ему новое имя – Цедекия. |
18 |
19 Цедекия делал зло в глазах Вечного, во всём уподобляясь Иоакиму. |
20 Иерусалим и Иудея так разгневали Вечного, что Он прогнал их от Себя. |
2-а царiвРозділ 24 |
1 |
2 А Господь послав на нього о́рди халде́їв, і о́рди сирійські, і о́рди моавські, та о́рди синів Аммона. І він послав їх на Юду, щоб ви́губити їх за словом Господа, що Він говорив через рабів Своїх пророків. |
3 Тільки на нака́з Господа сталося це на Юду, щоб відкинути його від лиця Його за гріхи Манасії, за все, що́ він робив, |
4 а також за непови́нну кров, яку він пролив, і напо́внив Єрусалим непови́нною кров'ю; і не хотів Господь простити. |
5 А решта Єгояки́мових діл, та все, що́ він робив, — ото вони описані в Книзі Хроніки Юдиних царів. |
6 І спочив Єгояким зо своїми батьками, а замість нього зацарював син його Єгояхі́н. |
7 І більше вже не вихо́див єгипетський цар зо свого кра́ю, бо вавилонський цар забрав усе від Єгипетського потоку аж до річки Ефра́ту, усе, що належало єгипетському цареві. |
8 Єгояхін був віку вісімнадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я́ його матері — Нехушта, дочка́ Елнатана, з Єрусалиму. |
9 І робив він зло в Господніх оча́х, усе так, як робив його батько. |
10 Того ча́су прийшли до Єрусалиму раби Навуходоно́сора, царя вавилонського, і місто попало в обло́гу. |
11 І прийшов Навуходоно́сор, вавилонський цар, на місто, а його раби обляга́ли його. |
12 І вийшов Єгояхін, цар Юдин, до вавилонського царя, він та мати його, і слуги його, і князі́ його, і є́внухи його, — і вавилонський цар узяв його восьмого року свого царюва́ння. |
13 І позабирав він звідти всі скарби́ Господнього дому та скарби́ дому царе́вого, і повідру́бував всі золоті речі, які поробив був Соломо́н, цар Ізраїлів, у Господньому храмі, як говорив Господь. |
14 І повиво́див він увесь Єрусалим, і всіх князі́в, і всіх ли́царів військо́вих, — десять тисяч пішло до неволі, — і всіх те́слів та ковалі́в. Не позоставив нікого, окрім нужде́нного народу Краю... |
15 І він вивів до Вавилону Єгояхіна та царе́ву матір, і царськи́х жіно́к, і його є́внухів, і видатних у кра́ї, — усіх ви́провадив у неволю з Єрусалиму до Вавило́ну. |
16 І всіх військо́вих, сім тисяч, і теслів та ковалів тисячу, усіх ли́царів, що займалися війною, — вивів їх вавилонський цар у неволю до Вавилону. |
17 А царем настанови́в вавилонський цар Маттанію, дядька Єгояхіна, замість нього, і переміни́в ім'я́ його на Седекі́ю. |
18 Седекі́я був віку двадцяти й одно́го року, коли він зацарював, і він царював в Єрусалимі одинадцять років. А ім'я́ його матері — Хамуталь, дочка́ Єремії з Лівни. |
19 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким. |
20 Бо за Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, і Він відкинув їх від Свого лиця. І Седекія збунтувався проти вавилонського царя. |
Четвёртая хроника царствГлава 24 |
2-а царiвРозділ 24 |
1 |
1 |
2 Вечный насылал на Иоакима вавилонских, сирийских, моавских и аммонитских разбойников. Он посылал их губить Иудею, по слову Вечного, сказанному Его рабами пророками. |
2 А Господь послав на нього о́рди халде́їв, і о́рди сирійські, і о́рди моавські, та о́рди синів Аммона. І він послав їх на Юду, щоб ви́губити їх за словом Господа, що Він говорив через рабів Своїх пророків. |
3 Конечно, всё это произошло с Иудеей по воле Вечного, чтобы удалить их от Него из-за грехов Манассы и всего, что тот сделал, |
3 Тільки на нака́з Господа сталося це на Юду, щоб відкинути його від лиця Його за гріхи Манасії, за все, що́ він робив, |
4 в том числе, и за невинную кровь. Ведь он наполнил Иерусалим невинной кровью, и Вечный не желал прощать. |
4 а також за непови́нну кров, яку він пролив, і напо́внив Єрусалим непови́нною кров'ю; і не хотів Господь простити. |
5 Прочие события царствования Иоакима и всё, что он сделал, записано в «Книге летописей царей Иудеи». |
5 А решта Єгояки́мових діл, та все, що́ він робив, — ото вони описані в Книзі Хроніки Юдиних царів. |
6 Иоаким упокоился со своими предками. И царём вместо него стал его сын Иехония. |
6 І спочив Єгояким зо своїми батьками, а замість нього зацарював син його Єгояхі́н. |
7 Царь Египта не выходил больше из своей страны, потому что царь Вавилона захватил все его земли от речки на границе Египта до реки Евфрата. |
7 І більше вже не вихо́див єгипетський цар зо свого кра́ю, бо вавилонський цар забрав усе від Єгипетського потоку аж до річки Ефра́ту, усе, що належало єгипетському цареві. |
8 |
8 Єгояхін був віку вісімнадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я́ його матері — Нехушта, дочка́ Елнатана, з Єрусалиму. |
9 Иехония делал зло в глазах Вечного, во всём уподобляясь своему отцу. |
9 І робив він зло в Господніх оча́х, усе так, як робив його батько. |
10 В то время военачальники Навуходоносора, царя Вавилона, двинулись на Иерусалим и осадили город. |
10 Того ча́су прийшли до Єрусалиму раби Навуходоно́сора, царя вавилонського, і місто попало в обло́гу. |
11 Сам Навуходоносор подошёл к городу, когда его осаждали военачальники. |
11 І прийшов Навуходоно́сор, вавилонський цар, на місто, а його раби обляга́ли його. |
12 И Иехония, царь Иудеи, вместе с матерью, приближёнными, полководцами и придворными сдался ему. |
12 І вийшов Єгояхін, цар Юдин, до вавилонського царя, він та мати його, і слуги його, і князі́ його, і є́внухи його, — і вавилонський цар узяв його восьмого року свого царюва́ння. |
13 Как и говорил Вечный, Навуходоносор забрал все сокровища из храма Вечного и из царского дворца и порубил на куски всю золотую утварь, которую сделал для храма Вечного царь Исраила Сулейман. |
13 І позабирав він звідти всі скарби́ Господнього дому та скарби́ дому царе́вого, і повідру́бував всі золоті речі, які поробив був Соломо́н, цар Ізраїлів, у Господньому храмі, як говорив Господь. |
14 Он увёл в плен весь Иерусалим: всех полководцев и воинов, всех ремесленников и кузнецов – десять тысяч человек общим счётом. Оставлен был лишь бедный люд страны. |
14 І повиво́див він увесь Єрусалим, і всіх князі́в, і всіх ли́царів військо́вих, — десять тисяч пішло до неволі, — і всіх те́слів та ковалі́в. Не позоставив нікого, окрім нужде́нного народу Краю... |
15 Навуходоносор увёл Иехонию пленным в Вавилон. Он увёл из Иерусалима в Вавилон мать царя, его жён, его придворных и знатных людей страны. |
15 І він вивів до Вавилону Єгояхіна та царе́ву матір, і царськи́х жіно́к, і його є́внухів, і видатних у кра́ї, — усіх ви́провадив у неволю з Єрусалиму до Вавило́ну. |
16 Ещё царь Вавилона привёл пленниками в Вавилон всё войско из семи тысяч воинов, сильных и готовых к бою, и тысячи ремесленников и кузнецов. |
16 І всіх військо́вих, сім тисяч, і теслів та ковалів тисячу, усіх ли́царів, що займалися війною, — вивів їх вавилонський цар у неволю до Вавилону. |
17 Он сделал Маттанию, дядю Иехонии, царём вместо него, и дал ему новое имя – Цедекия. |
17 А царем настанови́в вавилонський цар Маттанію, дядька Єгояхіна, замість нього, і переміни́в ім'я́ його на Седекі́ю. |
18 |
18 Седекі́я був віку двадцяти й одно́го року, коли він зацарював, і він царював в Єрусалимі одинадцять років. А ім'я́ його матері — Хамуталь, дочка́ Єремії з Лівни. |
19 Цедекия делал зло в глазах Вечного, во всём уподобляясь Иоакиму. |
19 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким. |
20 Иерусалим и Иудея так разгневали Вечного, что Он прогнал их от Себя. |
20 Бо за Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, і Він відкинув їх від Свого лиця. І Седекія збунтувався проти вавилонського царя. |